Воловеччина багата талановитими особистостями, які прославлялися в літературі та мистецтві:
Юрій Павлишин – (1949 – 2013 ) художник, народився в с.Канора. Член національної спілки професійних художників України. Працював в сакральному та станковому жанрі живопису, графіці. Його твори знаходяться в приватних колекціях України, Чехії, Ізраїлю, Угорщини, Канади;
Василь Шако – (1955 – 2017) заслужений працівник культури України, соліст, керівник народного чоловічого вокального ансамблю ˝Голоси Карпат˝ Воловецького будинку культури.
Іван Керецман – (1933 – 2018) композитор, багатогранний музикант, диригент, виконавець, педагог, фольклорист. Член Національної ліги композиторів України.
Віра Баганич – (1937 – 2018) солістка Закарпатського народного хору, видатна співачка. Візитівкою її творчості були балади "Під дубиною, під зеленою" та "Гей, пливе кача по Тисині". Остання балада стала у 2014 році народним реквіємом Небесній сотні. Віра Баганич віднайшла і зберегла цю баладу.
Ігор Середа - композитор, музикант, виконавець, педагог. Член Національної ліги композиторів України. Народився 17 вересня 1965 року в смт.Воловець;
Микола Середа - поет, самодіяльний художник, сатирик, кулінар, травник. Народився на Львівщині 11 листопада 1941 року;
Юрій Павлишин - соліст хореографічної групи державного академічного народного хору республіки Білорусь. В 1995 році отримав звання заслуженого артиста Білорусії. Народився 23 лютого 1956 р. в с. Канора.
Місія працівників культури та аматорів народної творчості - одна з найпрекрасніших. Вони дарують незабутні хвилини радості спілкування зі світом мистецтва. Слід відмітити кращі колективи та окремі виконавці, які постійно демонструють своє мистецтво як на місцевій, так і на різного рівня сценах. Це 5 колективів художньої самодіяльності Воловецького будинку культури, які мають звання «народний»: народний камерний хор (керівник Фур Маргарита Юріївна), народний чоловічий вокальний ансамбль «Голоси Карпат» (керівник Щербей Іван Михайлович), народне жіноче вокальне тріо «Едельвейс» (керівник Більська Марія Василівна), народний жіночий вокальний ансамбль «Елегія» (керівник Хміль Валентина Юріївна),
народний фольклорно-етнографічний колектив «Верховинка» (керівник Антоній Світлана Василівна), ансамблі троїстих музик сіл Гукливий, Скотарське, індивідуальні виконавці: Іван Щербей, Любов Уліганець, Василина Середа, Тетяна Буцко та ін.
Понад 200 учнів навчається Воловецькій школі мистецтв.
Учнівські колективи та індивідуальні виконавці школи є учасниками, дипломантами та лауреатами обласних та всеукраїнських конкурсів. Серед них вокальні та струнні ансамблі, ансамблі та оркестри народних інструментів, хори, солісти вокалісти. Багато випускників школи, успішно закінчивши спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, зокрема Ужгородське державне музичне училище ім..Д.Задора, продовжують працювати в ній.
Майстри народних промислів та образотворчого мистецтва
При закладах культури громади в напрямку декоративно - прикладного мистецтва діють творчо-виробничі осередки, любительські об’єднання та клуби за інтересами, які займаються відродженням та збереженням художньої вишивки, художньої обробки деревини, до яких входять майстри народних промислів: Михайло Русин, Віктор Талайло, Марія Перик, Марія Фітас та ін.. В напрямку образотворчого мистецтва працюють Тетяна Шако, Михайло Беца, Василь Ряшко, Наталія Ляшенко, Микола Середа та ін…
Роботи майстринь з бісероплетіння та художньої вишивки
Роботи майстра Віктора Талайло (смт.Воловець)
Роботи майстра Михайла Русина (смт.Воловець)
Ритм і розмірений практичний поступ – основа буття верховинців. Адже саме пори року зумовлюють черговість їхньої діяльності. Кожний трудовий день закінчується нічним відпочинком, кожний трудовий тиждень закінчується неділею. А ще всі великі і малі релігійні свята – свята для поважних розмов та відпочинку від роботи. Хоч і бурхливе двадцяте століття внесло корективи і в поведінку, і в звичаї та смаки, та все ж горяни через обряди зберегли свої важливі віхи у циклічному плині часу – від Різдва до Великодня, від хрестин до проводів у Вічність. І так з покоління в покоління. Від дітей до внуків передаються заповіти та звичаї батьків. Весни приходять і відходять, після непегожих днів настають погожі, після холодних зим приходять сонячні дні. І так з року в рік, від Різдва до Святого вечора живе Воловеччина ладом, встановленим Всевишнім в природі і в народі.