Пам’ятки Воловеччини

     Духовна пам’ятка Воловеччини

           Найдавніша церква Воловеччини – Церква Святого Духа у селі Гукливий –– збудована у XVIIІ ст. з ялиці на фундаменті з річкового каміння, площини даху вкрито смерековим гонтом, належить до верховинських шедеврів. Церква напрочуд струнка і пропорційно вишукана. Кожен елемент органічно переходить в інший, у споруді цілком розкрито можливості дерева як матеріалу. Частиною чудового архітектурного ансамблю є струнка дзвіниця заввишки 8 м.  

Пам'ятку було відреставровано протягом 2017 – 2020 років. 

           Цей об’єкт культурної спадщини взятий на державний облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» та включений в державний реєстр області, як пам’ятка архітектури національного значення під охоронним  № 186,  на даний час недіюча.

      Церква довго була закритою й називалася «музеєм атеїзму», що дозволило зберегти недоторканим інтер'єр та іконостас, який є цінною пам’яткою різьбярства та малярства. Згідно із записом у хроніці „Гукливський літопис”  іконостас написав німець Франц Пеєр у 1784 р.     

Пам’ятка архітектури

Колишній будинок Шайо Грімберга

 (Воловецька школа мистецтв

         Будинок побудований  власником лісопильного заводу Шайо Грімбергом  (Sayo Grimberg).

        Згідно документів,  які зберігаються у Державному архіві Закарпатської області,  Шайо Грімберг народився 15 квітня 1875 року  у с. Гукливий, у 1914 році переїхав до с. Воловець.  «Переписні листи с. Воловець» засвідчують, що станом на 1921 рік будинку присвоєно №125,  попередній номер 96. У будинку проживав власник Шайо Грімберг та 8 членів його родини, а також вигодованик (вихованець) і сім'я  прислуги.

         Будинок побудований  у вигляді замку:  цокольне приміщення,  поверх та мансарда.  Дах покритий оцинкованою бляхою і  прикрашено двома вежами. Загальна площа - 752,31 м². Фундамент бутовий, будинок побудований з цегли, для підлоги використано паркет та дошки.  На  поверсі знаходилась  велика зала з  лоджією, на мансарді  є балкон. Вхід до будинку через  прибудовані сходи.

            На сьогоднішній час у будинку знаходиться Воловецька школа мистецтв Воловецької селищної ради.

Народний

історико – краєзнавчий музей

При Воловецькій бібліотеці для дорослих діє історико-краєзнавчий музей, який створено на громадських засадах. Творцями музею стали всі бібліотечні працівники, воловчани – благодійники, які безкорисливо дарували свої домашні реліквії, що зберігались  в родинах декількох поколінь.

          В музейній кімнаті представлено вишивані жіночі та чоловічі сорочки, верхній чоловічий та жіночий одяг - уйоші, гуні, чоловічі суконні штани – холошні, весільний одяг молодят, домоткані  рушники

         Серед рідкісних і цінних книг, що зберігаються в історико - краєзнавчому музеї  є друкована продукція 20-30-х років минулого століття – це читанка А.Волошина, календарі  товариства «Просвіта», господарські календарі та періодичні видання тих років. Наявні рукописні альбоми: історія сіл, підприємств установ, організацій Воловеччини, історія освіти, культури, охорони здоров'я, біографій видатних людей району, записи фольклору, зібрання народних пісень, коломийок, переказів, легенд тощо. Організовано ряд  цікавих експозицій де представлені фотодокументи – минувшина і сучасність, будівлі, мальовничі краєвиди.