СХВАЛЕНО Педагогічною радою Воловецької ШМ Воловецької селищної ради Протокол від 31.08.2022 р №1

ЗАТВЕРДЖЕНО                   Директор Воловецької ШМ                                         Воловецької селищної ради                               Л.М. УЛІГАНЕЦЬ                 Наказ від 01.09.2022р. №30

 

 

 

 

                            

                                 

 

 

 

 

 

                                     Освітня програма з музичного мистецтва

                                             Воловецької школи мистецтв

                                              Воловецької селищної ради

 

 

 

                            Рівень мистецької освіти – початкова мистецька освіта

                                Підрівень – базовий (професійне спрямування)

                                     

 

                                              ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ КЛАСИ

                                    (фортепіано, скрипка, баян, акордеон, гітара,

                                                    кларнет, саксофон, труба)

 

 

                                                

 

 

 

 

 

                                         

                                       

 

 

 

 

                                                           смт. Воловець

                                                                2022 рік

 

 

 

     Освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з музичного загального мистецького спрямування Воловецької ШМ  (далі – освітня програма) є документом, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації освітнього процесу. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей).

    Освітня програма розроблена на  виконання частини сьомої статті 21, частини третьої статті 33 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20 грудня 2017 № 1433 та на основі ТОП середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва початкового професійного спрямування, інструментальні класи.

Опанування програми дає можливість:

- продовжити подальше здобуття музичної освіти професійного спрямування в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової музичної освіти (за наявності).

- застосовувати набуті в процесі навчання компетентності (знання, вміння, навички, розуміння, ставлення) у повсякденному житті для забезпечення естетичних потреб особистості, у тому числі через індивідуальну мистецько-творчу виконавську діяльність.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Освітня програма конкретизує зазначені позиції з урахуванням потреб і можливостей учнів.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного

змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених

нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-

педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма має такі принципи:

- узгодження цілей, змісту та очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності та перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання

та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб

та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування

теоретичних, практичних та виконавських компетентностей з

музичноінструментального мистецтва початкового професійного підрівня,

мотивування до продовження здобуття мистецької освіти на наступному

рівні/підрівні, а також набуття особистого мистецького виконавського досвіду

Завдання:

- формування  базових професійних музично-виконавських компетентностей через гру на музичному інструменті, розвиток виконавської техніки;

- розвиток навичок художньо-образного мислення як способу застосування мови музичного мистецтва;

- засвоєння творів видатних представників українського та світового музичного мистецтва, усвідомлення їх художнього змісту та естетичного значення;

- формування здатності здійснювати самостійний відбір та аналіз художніх     
     музичних творів, спираючись на отримані виконавські навички та музично-    
     теоретичні знання;

- формування стійкої здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;

- вироблення мотивації учнів до самостійного навчання мистецтву, творчого розвитку шляхом залучення до прослуховування, вивчення та виконання музичних творів української та світової спадщини.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 5 років для учнів, які розпочали навчання у 10-11 років (п’ятий клас закладу загальної середньої освіти). Учні, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10-11 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). У разі зарахування на навчання за освітньою програмою учнів старшого віку, ніж 10-11 років (п’ятий клас загальної середньої освіти), тривалість (в роках) опанування освітньої програми (нормативний строк здобуття освіти) може бути зменшена не більше як на 2 роки, якщо це обумовлено необхідністю подальшого вступу до закладу фахової передвищої освіти.

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією освітньою програмою. Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Якщо органи місцевого самоврядування прийняли рішення про дистанційне навчання, або оголошення «червоної зони» рівня епідемічної безпеки – школа застосовує дистанційні форми роботи та навчання. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація вивчення окремих дисциплін, з яких передбачено індивідуальні заняття (уроки), за домашньою формою навчання.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою з музичного мистецтва, інструментальні класи на середньому (базовому) підрівні може

особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з музичного мистецтва відповідного фаху.

Основною формою організації освітнього процесу є урок – груповий або індивідуальний. Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач може обирати самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін і відображає їх у власній робочій навчальній програмі.

 

    Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних   

    дисциплін становить:

      «Сольфеджіо» – 6-8 осіб;

      «Музична література» – 6-8 осіб;

      «Інструментальний ансамбль» – від 2 до 12 осіб (відповідно до складу);

      «Оркестр» (групи оркестру) – в середньому 6 осіб (відповідно до складу);

   У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або   
    перевищенням кількості учнів відносно зазначених нормативів допускається
   відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20%.  

   У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи

   загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно  

   до менших значень.

     Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на   
    основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у      
    процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів  

    досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці.

    Упродовж навчання учні шкільного віку за підтримки викладачів  
    удосконалюють компетентності самоконтролю, саморефлексії і

    самооцінювання, що сприяє утвердженню розуміння власної відповідальності,

    розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях,
    навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

    Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів  

    використовуються для організації постійного спостереження за навчальним

      поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні  

      завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому.

    Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів    
   навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

   Поточний контроль здійснюється кожним викладачем упродовж навчального  
   року за підсумками опанування модулів кожної навчальної дисципліни з  

   метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та   
   коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї

   викладач.

   Періодичність та строки поточного контролю визначаються робочою   

   програмою з навчальної дисципліни. Підсумковий контроль здійснюється по  

   завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного  

   контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма 

   компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених  

   навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.  

  Наприкінці п’ятого року навчання здійснюється підсумковий контроль за  

  освітніми компонентами:

      «Музичний інструмент» - у формі іспиту;       

      «Музична література» і «Сольфеджіо» – у формі комплексного іспиту з виконанням творчого завдання;

      «Інструментальний ансамбль (оркестр)»/ «Хор» – у формі публічного колективного виступу.

 

 

           За результатами підсумкового контролю у разі демонстрування                  учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою,  
 йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього(базового) підрівня початкового професійного спрямування (свідоцтво про закінчення мистецької школи).

Для визначення міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти застосовується бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

1. Початковий (1-3 бали);

2. Середній (4-6 бали);

3. Достатній (7-9 балів);

4. Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

           Оцінювання на п’ятому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою школи та навчальними програмами дисциплін, які опановував/опанувала учень/учениця.

Учні, які досягли результатів навчання, визначених освітньою програмою мистецької школи, можуть бути рекомендовані до подальшого здобуття музичної освіти в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти (за наявності).

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецької школи.

                   НОРМАТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

 

Вид компетентності	Зміст (цілі) навчання	Очікувані результати                   навчаннч
Загальна інтегрована компетентність	Стійкий інтерес до музичного мистецтва, його пізнання та практичного засвоєння.	Виявляє стійке зацікавлення музичним мистецтвом, прагне до постійного розширення та удосконалення засвоєних навичок і вмінь.

	Самостійне опанування Навчального матеріалу Відповідної складності (за програмними вимогами). Об’єктивне само оцінювання власних творчих результатів. Здатність до подальшого навчання та опанування мистецьких практик.	Демонструє володіння програмним репертуаром. Самостійно виконує навчальні завдання, розбирає та виконує напам’ять програмні музичні твори. Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень, вміє виправляти помилки. Бере участь у учнівських конкурсах з його фаху. Готовий до здобуття фахової перед вищої мистецької освіти. Спілкується державною мовою в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером).
Музично-виконавська компетентність	Розвиток та вдосконалення технічних можливостей виконавського апарату (згідно з навчальною програмою). Формування Розвинутог омузичного мислення в процесі виконавського інтонування музичного твору відповідно до задуму автора. Виконання творів різних жанрів відповідного рівня складності з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових.	Під час гри на інструменті демонструє добре організований та відповідно розвинений виконавський апарат. Демонструє культуру звуковидобування, звукоутворення та усвідомленого інтонування на основі постійного слухового контролю. Демонструє належний рівень виконавської техніки. Втілює художній образ музичного твору з усвідомленим та узгодженим застосуванням визначених засобів музичної виразності. Під час гри демонструє розуміння стилістичних особливостей твору через відповідне емоційне включення та виконавську техніку. Виконує твори різного характеру, жанру, форми з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових (в межах, передбачених навчальною програмою дисципліни «Музичний інструмент»).
Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві	Усвідомлене сприйняття творів професійного музичного мистецтва різних епох та музичного фольклору. Удосконалення термінологічного словника учня в музичному мистецтві. Аналіз засобів музичної виразності та структурних елементів музичної мови з метою всебічного розвитку музичного слуху та подальшого усвідомленого виконання музичних творів. Удосконалення використання засобів музичної мови.	Знає видатних представників українського та світового музичного мистецтва різних епох (їх творчі портрети, стислий огляд творчості, окремі значні твори), виявляє розуміння зв’язку їх творчості з історичною епохоюта загальними рисами мистецького стилю (бароко, класицизм, романтизм, модернізм, сучасність). Розуміє художню виразність музичних творів завдяки теоретичному та практичному засвоєнню базових елементів музичної мови: вміє термінологічно визначати, будувати, інтонувати, грати на інструменті, визначати на слух та аналізувати лади, інтервали, акорди, ритмічні фігури, структурні елементи музичної мови; вміє розрізняти й визначати музичний розмір, темп і динаміку; володіє технікою диригування у простих і складних розмірах (в межах, передбачених навчальною програмою дисципліни «Сольфеджіо»). Має поняття про тональну систему музики (кварто-квінтове коло), транспонування. Володіє навичкою співу нот з листа. Вміє записувати одноголосну мелодію (знайому та незнайому) відповідного рівня складності. Володіє основами елементарного аналізу музичного твору (визначає характер, художні образи твору, фіксує їх видозміни протягом твору; визначає лад, тональність, вивчені інтервали, акорди, фактуру; музичні форми). Демонструє творчі навички: створення мелодії з використанням певних особливостей (ладу, тональності, ритмічного малюнку, інтервалів, акордів, жанрових ознак тощо), другого голосу чи підголоску.
Компетентність колективної взаємодії в мистецтві	Виконання програмних творів в ансамблі, оркестрі, хорі. Усвідомлення ролі  та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.	Виконує програмні твори у колективі (ансамблі, оркестрі, хорі) з учнями свого або інших фахів; усвідомлює загальний художній образ, характер музичного твору та роль окремої виконуваної партії у спільному результаті колективного музикування. Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю. Демонструє розуміння своєї ролі у виконавському колективі та особистої відповідальності за спільний результат виконання.
Компетентність з публічного музичного виступу	Культура публічного мистецького виступу; зосередженість, позитивний настрій, упевненість відповідно до концертної комунікативної ситуації. Готовність виступати перед аудиторією, бажання демонструвати власні виконавські досягнення.	Дотримується сценічної культури у поведінці та зовнішньому вигляді. Демонструє виконавську майстерність на сцені, захоплення процесом виконання. Впевнено виступає перед аудиторією, володіє артистичною свободою та вмінням демонструвати виконавські емоції відповідно до художнього образу та авторського задуму музичного твору. Володіє сценічною витримкою, у випадку помилки не втрачає контроль над ситуацією та продовжує виступ.

 

 

 

 

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремим освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ПЕРЕЛІК ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ: НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Нормативний зміст освітньої програми поєднує освітні компоненти інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти середнього (базового) підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути скороченим і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Для середнього (базового) підрівня початкової музичної  освіти (інструментальні класи) є обов’язковими такі освітні компоненти (з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік):

Інваріантний складник:

- Музичний інструмент

- Сольфеджіо

- Музична література

 Колективне музикування: Інструментальний ансамбль (оркестр)/хор

У межах вивчення навчальної дисципліни «Ансамбль» планування освітнього процесу для учнів може відбуватися у сталому ансамблі/ в ансамблях, різних за складом. Учень/учениця має право відвідувати як один, так і декілька учнівських колективів: хори, ансамблі великої / малої форм, заняття у яких проводяться за рахунок годин варіативного складника.

Форма колективного музикування обирається таким чином, щоб максимально забезпечити розвиток професійних навичок учня/учениці.

Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Варіативний складник

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором,

що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані.

Варіативна складова навчального плану Воловецької ШМ  визначається закладом самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст освітньої програми конкретизується у навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану на кожен навчальний рік складається робочий  навчальний  план,  який  є  підставою  для  розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням відповідних учасників освітнього процесу.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

Усі учні початкової музичної освіти середнього (базового) підрівня професійного спрямування повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін:

- «Інструментальний ансамбль (оркестр)» – для учнів, фахом яких є один з оркестрових інструментів;

-  «Хор» - для інших учнів.

У межах вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)» планування освітнього процесу для учнів, фахом яких є оркестрові інструменти, може відбуватися у формі гри в сталому ансамблі/гри в ансамблях, різних за складом/гри в оркестрі (за наявності).

Форма колективного музикування обирається таким чином, щоб максимально забезпечити розвиток професійних навичок учня/учениці.

При обранні форми «гра в ансамблях, різних за складом» та/або «гра в оркестрі» розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)», здійснюється шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху, «Інструментального ансамблю (оркестру)» та «Хору» з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей мистецької школи.

 Планування вивчення навчальних дисциплін у межах варіативного

складника

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: удосконалення технічних навичок, , елементарна теорія музики, гармонія, інструментальний ансамбль, вокальний ансамбль, постановка концертних номерів, сольний спів, сценічне мовлення, основи диригування, другий музичний інструмент тощо.

 

ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Форми здобуття освіти

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Проте, в разі прийняття рішення органами місцевого самоврядування про дистанційне навчання, або оголошення «червоної зони» рівня епідемічної безпеки - школа застосовує дистанційні форми роботи та навчання.

Основною формою організації освітнього процесу є урок - індивідуальний або груповий. У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених типовою освітньою програмою (стандартом). Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

 

             ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО 
                            ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти базового підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі

наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання

навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням власної освітньої програми мистецької школи та робочих навчальних планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними

представниками за результатами добровільного опитування;

 - збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня/учениці в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності –  професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи,

фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні

обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітніх програм, навчального плану, робочого плану, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних посібників, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін), методик та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, обладнаних класів (аудиторій) для сольного співу, колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою,

музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням,

використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні

(санітарно-побутові) приміщення.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу

навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять,

аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній

процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів

та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу

державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання

актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української

мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення

документації, оформлення наочності, організації та проведення масових

заходів, урочистостей, оформлення класів державною мовою у мистецьких

школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – це безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями знань, що сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів іншого інструментарію, для оцінки якості освітньої діяльності закладів початкової мистецької освіти та (або) якості освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту типової освітньої програми та підвищення якості надання освітніх послуг мистецьким закладом.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених

навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система

заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням

навчальних планів та освітньої програми із застосуванням різноманітних

методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться

з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття

та завершення повного курсу навчання початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня в мистецькій школі.

 

                                                   НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                  до освітньої програми з музичного мистецтва

                                                     Інструментальні класи

рівень освіти – початкова мистецька освіта,

підрівень – базовий (професійного спрямування), строк навчання – 5 років

Навчальні дисципліни(освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання					Усього годин	Періодичність підсумкового контролю. Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою.
	1-й рік	2-й  рік	3-й рік	4-й  рік	5-й рік
ФАХ (Музичний інструмент)	2	2	2	2	2	350		У формі іспиту
Музична література	1,5	1,5	1,5	1,5	2	280		У формі комплексного іспиту з виконанням творчого завдання.
Сольфеджіо	1,5	1,5	1,5	1,5	2	280		У формі комплексного іспиту з виконанням творчого завдання.
Колективне музикування Хор/інструментальний ансамбль (оркестр)	2	2	2	2	3	385		У формі публічного колективного виступу.
Варіативний складник	1	1	1	1	1	175		Щорічний. Відповідно до навчальних програм.
Усього годин на тиждень	8	8	8	8	10	х		х
Усього годин на навчальний рік	280	280	280	280	350	1470		х

 

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин
Інваріантний складник
ФАХ (Музичний інструмент)	350
Сольфеджіо	280
Музична література	280
Колективне музикування Хор/інструментальний ансамбль (оркестр)	385
Варіативний складник, усього	175
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (5  років), усього	1470

 

 

 

 

Роз’яснення до навчального плану.

Зазначена кількість навчальних годин встановлена на кожного/кожну

учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою, з розрахунку 35

навчальних тижнів на навчальний рік і становить мінімальний обсяг,

необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою

програмою, зменшення якого не допускається.

1. Зміст варіативної частини складається з навчальних дисциплін

(предметів), факультативів, видів діяльності за вибором здобувача освіти,

зокрема:

-  індивідуальні уроки (заняття) – постановка голосу, ансамблі малих форм;

-  групові уроки (заняття) — постановка концертних номерів, зведені

репетиції, хор тощо;

2. Кількісний склад кожної групи здобувачів освіти для проведення

групових занять становить:

«Сольфеджіо» – 6-8 осіб;

-  «Музична література» – 6-8 осіб;

-  «Інструментальний ансамбль» – від 2 до 12 осіб (відповідно до складу);

-  «Оркестр» (групи оркестру) – в середньому 6 осіб (відповідно до

складу);

-  «Хор» (групи хору) – 8-10 осіб.

3. У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або

перевищенням контингенту учнів відносно зазначених нормативів

допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не

більше як на 20%. У разі значного перевищення контингенту (понад 20%)

поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання

здійснюється відповідно до менших значень.

4. Кількість годин навчального навантаження, визначених освітньою

програмою мистецької школи, є основою для розрахунку

концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього

процесу для уроків «Музичний інструмент» (окрім музичних інструментів:

фортепіано, баян, акордеон, гітара), відповідних

дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

 

 

                                                 

 

 

 

 

 

                                                НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                             до освітньої програми з музичного мистецтва

                                                  Інструментальні класи

рівень освіти – початкова мистецька освіта,

підрівень – базовий (професійного спрямування), строк навчання – 4 роки

Навчальні дисципліни(освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання				Усього годин	Періодичність підсумкового контролю. Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою.
	1-й рік	2-й  рік	3-й рік	4-й  рік
ФАХ (музичний інструмент)	2	2	2	2	280	У формі іспиту
Музична література	1,5	1,5	1,5	2	227,5	У формі комплексного іспиту з виконанням творчого завдання.
Сольфеджіо	1,5	1,5	1,5	2	227,5	У формі комплексного іспиту з виконанням творчого завдання.
Колективне музикування Хор/інструментальний ансамбль (оркестр)	2	2	2	3	315	У формі публічного колективного виступу
Варіативний складник	1	1	1	1	140	Щорічний. Відповідно до навчальних програм.
Усього годин на тиждень	8	8	8	10	х	х
Усього годин на навчальний рік	280	280	280	350	1190	х

 

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин
Інваріантний складник
ФАХ (Музичний інструмент)	280
Сольфеджіо	227,5
Музична література	227,5
Колективне музикування Хор/інструментальний ансамбль (оркестр)	315
Варіативний складник, усього	175
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки), усього	1190