Освітня програма з музичного мистецтва: клас хорового співу (вокально-хоровий відділ)

Дата: 31.08.2021 20:39

Кількість переглядів: 7

                               Освітня програма з музичного мистецтва

                                             Воловецької школи мистецтв

                                              Воловецької селищної ради

                  Рівень мистецької освіти – початкова мистецька освіта

                                          Підрівень – елементарний

                                             Клас хорового співу

                                       (вокально-хоровий відділ)

ПОГОДЖЕНО

                                                                    Начальник відділу освіти, культури,

                                                                      туризму, охорони здоров`я, молоді

                                                                     і спорту Воловецької селищної ради

В.Ю. ХМІЛЬ

                                           смт. Воловець                                             

                                               2021 рік

Початкова мистецька освіта – перший рівень спеціалізованої

мистецької освіти, яка здобувається на першому-третьому рівнях

Національної рамки кваліфікацій та може здобуватися паралельно з трьома

рівнями повної загальної середньої освіти.

Метою мистецької освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб , формування цінностей та розвиток самостійності, творчості. Початкова мистецька освіта спрямована на здобуття особою спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, а також професійних компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва та на художньо-творчу самореалізацію.

Сучасна мистецька школа – це заклад,  де особистість має можливість розвинути мистецькі здібності, набути початкових професійних, у тому числі виконавських компетентностей, естетичного досвіду та ціннісних орієнтацій через активну мистецьку діяльність. Сучасна мистецька школа – середовище творчого розвитку особистості, основа підготовки професійного митця та центр культурно-мистецького життя громади.

Здобуття початкової мистецької освіти на елементарному підрівні має на меті раннє виявлення та/або розвиток індивідуальних здібностей здобувача в обраному виді мистецтва, формування відповідних знань, умінь, навичок, розуміння ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва загалом та обраного виду мистецтва зокрема. Опанування освітньої програми елементарного підрівня сприятиме розвиткові у здобувача образного мислення та творчого чуття, набуттю ним естетичного досвіду в процесі активної мистецької діяльності (мистецько-виконавської  практики), яка дасть можливість опанувати техніки виконання/ відтворення/ створення мистецьких творів відповідної складності, засоби виразності відповідного мистецтва з метою їх дотримання або застосування в інших сферах людської діяльності.

Освітню програму початкової мистецької освіти елементарного підрівня Воловецької школи мистецтв розроблено відповідно до пункту 7 статті 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433, з урахуванням Типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва (Наказ Міністерства культури України від 24.04.2019 №352).

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності і достатності засвоєння здобувачами

мистецьких компетентностей;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і

фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів.

Освітня програма визначає:

-  загальний обсяг навчального навантаження та очікувані

результати навчання здобувачів освіти;

-  рекомендовані форми організації освітнього процесу та

інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією

програмою.

СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Якість початкової мистецької освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Загальний обсяг навчального навантаження визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей, які передбачені програмою  та може скорочуватися.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру елементарного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення предметів за роками навчання. Зорієнтовані на роботу школи за  5-денним навчальним тижнем

(35 тижнів на навчальний рік).

Зміст варіативної частини складається з навчальних дисциплін, предметів, видів діяльності за вибором здобувача, враховуючи можливості відповідної мистецької школи, зокрема: додатковий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, постановка голосу, ансамблі малих форм, вокальний ансамбл, сценічна мова тощо.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основною формою організації освітнього процесу є урок – індивідуальний або груповий.

Тривалість уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми

організації освітнього процесу встановлюються мистецьким закладом у

межах часу, передбаченого освітньою програмою, робочим навчальним

планом і навчальними програмами з урахуванням психофізіологічного

розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій (Закон

України «Про позашкільну освіту» ст.17): віком до 6 років – 30 хвилин, віком 6 до 7 років – 35 хвилин, віком від 7 років – 45 хвилин.

 Кількість та послідовність уроків/навчальних занять і перерв між ними визначається розкладами занять. У межах уроку або в позаурочний час  рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання – мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки- семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені  та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та неповинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів визначених типовою освітньою програмою ( стандартом). Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Кількісний склад кожної групи здобувачів освіти для проведення групових занять становить:

- «Ансамбль малих форм»- в середньому 2-5 осіб.

- «Музична грамота та практичне музикування» – 6-8 учнів

- «Бесіди про мистецтво» – 8-10 учнів;

- «Хор» (групи хору) – 12-15 учнів;

- «Вокальний ансамбль»  – 8-10 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або

перевищенням відносно зазначених нормативів, допускається відхилення по

наповненості груп у той чи інший бік не більше як на 20% . У разі значного

перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень

КОНТРОЛЬ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

ЗДОБУВАЧІВ

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються

на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у

процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів

поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів

здобувачів шкільного віку не передбачає порівняння із досягненнями інших. Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької

освіти здобувачі опановують способи самоконтролю, саморефлексії і

самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу,

своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх

корекції.

Навчальні досягнення учнів першого -другого років навчання підлягають

формувальному (вербальному) оцінюванню (характеристика навчальних досягнень учня).

У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів. Річним формувальним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр.

У свідоцтві досягнень подається розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами:

- «має значні успіхи»;

- «демонструє помітний прогрес»;

- «досягає результату за допомогою дорослих»;

- « ще потребує уваги і допомоги». 

Для учнів третіх-четвертих років навчання застосовується формувальне,

поточне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

1. Початковий (1-3 бали)

2. Середній (4-6 бали)

3. Достатній (7-9 балів)

4. Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою прогамою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому.

З метою безперервного відстеження результатів початкової освітим, їх прогнозування та коригування можуть проводитись моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні. Аналіз результату моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати  необхідні педагогічні рішення.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних

результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового

контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за

підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або

прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль

здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання

учня/учениці та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує

до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін

обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці  четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. «Хор» – у формі публічного виступу.

2. «Музична грамота та практичне музикування» і «Бесіди про

мистецтво» – у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого

завдання;

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання

у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених

власною освітньою програмою мистецької школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Учні,

які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначені

даною освітньою програмою, рекомендуються до навчання на базовому

підрівні мистецької освіти.

Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми

потребами: система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими

освітніми потребами повинна бути стимулюючою.

     ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ

Зміст програми спрямований на формування у здобувачів таких компетентностей:

1. Загальна інтегрована компетентність, що передбачає здатність до

самостійного опанування нескладного матеріалу та продовження навчання за

фахом за освітньою програмою з обраного виду мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або

початкового професійного спрямування або за спорідненим видом мистецтва

(спеціалізацією).

2. Загальна мистецька компетентність, спрямована на володіння

здобувачем базових понять з мистецтва, його видів, естетичних категорій

тощо. Основними загальномистецькими компетентностями є знання, вміння

аналізувати та оцінювати ключові досягнення національного та світового

мистецтва, мистецьких традицій свого народу тощо, розуміння культурного

розмаїття, творчість, ініціативність, здатність розпізнавати естетичні категорії

та застосовувати їх при оцінюванні творів мистецтва, культурно-мистецьких

заходів, навколишнього середовища, уміння висловлювати свої думки,

образно мислити, творчо підходити до виконання завдань, співпрацювати з

іншими людьми.

3. Мистецько-теоретична компетентність (теоретична компетентність

в певному виді мистецтва), що передбачає оволодіння теоретичними

основами обраного виду мистецтва, його понятійним апаратом, грамотністю

(мовою мистецтва).

4. Музично-виконавська компетентність, яка передбачає формування

індивідуальних виконавських компетентностей в обраному виді мистецтва.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві, до передбачає

здатність творити та демонструвати свої здібності в мистецькому колективі.

6. Компетентність з публічного мистецького виступу, спрямована на

формування в здобувачів здатності, я тому числі, психологічної готовності до

публічного демонстрування своїх навчальних та мистецьких досягнень.

Основними початковими професійними компетентностями є знання

основних епох розвитку національного та світового мистецтва, розуміння

закономірностей їх розвитку, походження, знання найбільш яскравих

представників мистецьких епох, їх мистецького доробку та внеску в розвиток

українського, загальноєвропейського та світового мистецтва, уміння

спілкуватися на теми мистецтва, розпізнавати та застосовувати мистецькі

стилі, техніки, форми, читати, відтворювати, інтерпретувати та створювати

мистецькі тексти, виконувати твори мистецтва та створювати їх, формувати

художні образи в процесі виконання (відтворення або створення) творів

мистецтва, вміти демонструвати свої досягнення публічно, володіти культурою публічного мистецького виступу, бути здатним до виконавства в

мистецькому колективі.

Результати навчання сфокусовані на тому, що повинен би продемонструвати (знає, розуміє, здатен зробити) здобувач освіти після завершення навчання.

Освітня програма з музичного мистецтва формує 6 основних мистецьких компетентностей:

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначених освітньою програмою, визначаються

навчальними програмами дисциплін (предметів).

Зміст освітньої прогами конкретизується в навчальному плані, який затверджується директором мистецької школи.

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА

ПРОГРАМОЮ

Загальна тривалість навчання за цією освітньою програмою елементарного підрівня в хоровому класі  становить 4 роки.

Рекомендований вік здобувача для початку навчання за прогамою 6 років

(перший клас ЗЗСО). Зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою – 3 роки).

Частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з

вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування

«розриву» в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують

стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни «Музична

грамота та практичне музикування» (з урахуванням психофізичної готовності

учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі).

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової

мистецької освіти елементарного підрівня та обсягу опанування освітньої

програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем,

батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів

шкільного віку) або з самим/самою учнем/ученицею (для дорослих) та

педагогічною радою Воловецької ШМ.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музично-інструментальної освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

На вступному тестуванні майбутній здобувач освіти повинен:

відтворити голосом будь-яку пісню; інтонаційно відтворити задані звуки; продемонструвати здатність розрізняти кількість звуків в одночасному

звучанні (1 та/або 2, та/або3) повторити нескладний ритм (плескаючи в долоні), нескладну мелодію.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально- технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання  (компетентностей);

- виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою;

- моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

                                           НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                            до освітньої програми

рівень освіти – початкова мистецька освіта,

підрівень – елементарний, строк навчання – 4 роки

Крім годин, зазначених у робочому навчальному плані, слід передбачити:

- концертмейстерські години для уроків з предмета «Хор»  з розрахунку 0,5 години в тиждень окремо по кожній групі (за потреби музичного супроводу);

- концертмейстерські години для уроків з ансамблями (великими за складом) – 2 години на місяць окремо по кожному колективу (за потреби музичного супроводу)

- концертмейстерські години для предметів за вибором  «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми), «Ритміка», «Додатковий музичний інструмент» – 2 години на місяць окремо по кожному предмету  (за потреби музичного супроводу

                                           НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                                              до освітньої програми

рівень освіти – початкова мистецька освіта,

підрівень – елементарний, строк навчання – 3 роки

Крім годин, зазначених у робочому навчальному плані, слід передбачити:

- концертмейстерські години для уроків з предмета «Хор»  з розрахунку 0,5 години в тиждень окремо по кожній групі (за потреби музичного супроводу);

- концертмейстерські години для уроків з ансамблями (великими за складом) – 2 години на місяць окремо по кожному колективу (за потреби музичного супроводу)

- концертмейстерські години для предметів за вибором  «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми), «Ритміка», «Додатковий музичний інструмент» – 2 години на місяць окремо по кожному предмету  (за потреби музичного супроводу)

Перелік навчальних програм, які використовуються закладом для

реалізації освітньої програми елементарного підрівня

« повернутися