A A A K K K
людям з порушенням зору
ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ,ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, МОЛОДІ І СПОРТУ ВОЛОВЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА: СЕЛИЩЕ ВОЛОВЕЦЬ

Дата: 10.06.2022 13:53
Кількість переглядів: 5

   Селище розміщене в високогір'ї Українських Карпат, біля підніжжя гір Темнатика і Плаю, на південь від водороздільного хребта та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, на висоті близько 500 м над рівнем моря.

      За переказами, назва села походить від потічка Волівчика, в якому пастухи в давнину напували волів, що паслись на багатих травами полонинах.

    Перша згадка про Воловець відноситься до 1433 р., коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та, частково, Білкеям. В наступні роки Воловець переходив від одного до іншого власника, а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію.

  У 1645 р. трансильванський князь Дердь ІІ Ракоці, який вів активну боротьбу за розширення своїх володінь, приєднав до них і Воловець. Поселення в той час було невеликим, в ньому проживало кілька десятків сімей. В основному місцеві жителі займалися тваринництвом. На початку ХVI ст. селяни були повністю закріпачені. Феодальні війни і міжусобиці неодноразово приводили до розорення Воловця. Так, в 1657 р. польські війська на чолі з воєводою Любомирським напали на володіння цього князя. Багато сіл, зокрема Воловець, були зруйновані і спустошені. Після придушення визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр. всі володіння її керівника Ференца ІІ Ракоці були конфісковані і в 1728 р. перейшли до графа Карла Шенборна. Воловець увійшов у Мукачівсько-Чинадійовську домінію. Перша половина XIX ст. характеризувалася розширенням поміщицького господарства за рахунок наділів кріпаків і посиленням їх експлуатації. Пригнічені селяни не мирилися з кріпосницькими порядками і неодноразово виступали проти експлуататорів. У 1761-1762 рр. 33 жителі Воловця були в тюрмі за непідкорення адміністрації домінії. Влітку 1831 р. на Закарпатті вибухнуло нове повстання селян, в якому взяли участь і жителі села. В результаті революції 1848-1849 рр. кріпосне право відмінено.

    У другій половині XIX ст. Воловець був порівняно великим селом на Верховині. У 1870 р. в ньому проживало 600 людей. У 1830-ті роки у Воловці почало діяти напівкустарне підприємство по виготовленню черепиці і цегли. У 1872 р. італійськими промисловцями було розпочато будівництво залізниці.

     На початку ХХ ст. був збудований лісопильний завод. У 1906 р. одна із будапештських фірм змонтувала у Воловці парову лісопилку, яка виготовляла будматеріали. Триповерховий будинок належав багатому Грімбергу. У 1882 р. у Воловці почав діяти перший навчальний заклад — державна початкова школа. У 1900 р. тільки 346 жителів вміли читати і писати. У 1944 р. почала функціонувати початкова школа, а в 1945 р. на її базі — середня. Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена уже в добу бронзи. У 1930 р. тут знайдено два скарби, які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів, які підтверджують існування тут поселення у кінці ІІ тис. до н. е.

Онлайн-путівник:

https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27724/volovets-urban-village



« повернутися

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень